|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Ні країни, ні смерті не хочу обирати На Василівську твердінь Я прийду помирати. Твій фасад невиразний уночі не знайду, поміж ліній неясних на асфальт я впаду. І душа до нестями поспішаючи в тінь промайне між мостами в петроградську сутінь, і квітнева імряка, сніг на скроні летить, чую, наче подяку: — Друже мій, хай щастить. І побачу дві долі і між нами ріку, до вітчизни-неволі притуливши щоку, — як дві дівчини милі тихо хлопця зовуть, стоячи на могилі, на непройдену путь.
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі