Бунін, Іван (1870—1953)

Вірші

ЄГИПЕТ


Джерело дня і владарю богів,
Амоне-Ре! Я — Сет, я бог пустині.
Мій славний вороже! В моїй країні
Ти панував десятками віків.

I човен твій в високім небі плив,
I фіміам тобі куривсь в долині,
А я дививсь, я йшов — і де він нині,
Той незатертий слід твоїх трудів?

Безносий сфінкс в околиці Мемфíса,
Могутніх статуй вищерблені риси,
Дрімливий Ніл, окрадений Луксор,

Та обеліск в розпеченій блакиті,
Та на плиті обвітреній, розбитій
Гієроглíфів плутаний узор!




КАМІНЬ КААБИ


То яспіс був. Мов цвіт весни в садах,
Дар найдорожчий райського Джінната,
Мов льодовців сліпучо-синя шата
На визублених крем'яних шпилях.

Його людині заповів аллах,
Щоб не була така слізьми багата,
I горніх янголів чота крилата
Під храмовий його поклала дах.

Полинув люд на блиск його перловий,
Та зойки рвалися, ридало слово,
Сердець зневажених скорботна дань,

I змила туга неземні поваби,
I чорний став од смутку і страждань
Ти, найясніший яспісе Кааби.

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі