Лівіу Даміан

Поезії

* * *


Чи може мрія бути
автопілотом?
Чи можна їй
цілком довіритися?
Лечу і думаю:
а чи не схибила з курсу?
Можливо, треба летіти
трохи вище
або стати ще самотнішим,
щоб неодмінно
досягнуть мети?..





День


Цей день нежданий — мов наснився.
Цей день — з росою на лиці.
Цей день бутоном нам розкрився, —
Ні, скойка блиснула в ріці.

Цей день — сопілки трелі зранку.
Цей день хмелино в'ється ввись.
Цей день проріс зернятком маку,
У травах вітром простеливсь.

Цей день гуде, мов рій бджолиний.
Цей день — осоння й тіні грань.
Цей день — мов танець на жаринах
І недомовленість зітхань.

Наш день уславмо — він минущий.
Поглянь, вже гори, небо й море
Убрались мревом бутафорій.
Повечоріло біля кручі.

Наш день — розтратник і скарбник.
І навіть в небі молодик
За морем слід його шукає.
Але туман
Завісу тихо опускає.

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі