Володимир Домрін

Співоча птаха

У ліс повертала протока,
Така мовчазна, неглибока,
Її непросвітлені води
Шукали весінньої вроди.
Вже сонце схилилось на захід...
Плив човен під виспіви птахи.
Той спів, ті тони кругойдучі
Дощем проливалися в душі!
Крізь прах проломилась травина,
З'явилася перша зірниця:
Бо справді-таки дивовина —
Не знає передиху птиця,
Мовляв, свого часу не гайте,
Ви ж люди.
Ви також співайте!

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі