|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Вночі садиба, чингизхань! Шуміть, шуміть, берези сині. Зоря нічна, ти заратустрь*! А небо синє, ти моцарть! І хмурість хмари, ти будь Гойя! Ти, оболок нічний, роопсь**! Та сміху смерч промчав лише, Кігтями криків реготав. Тоді я ката пострічав І озирав нічну сміл тишу. Я вас покликав смілоликих, Вернув потоплениць із рік. Їх незабудь гучніш за крики Нічному парусу прорік. Іще добу плеснула вісь, І вечорова йде громада Наснилась дівчина-лосось В струмках нічного водоспаду. Хай сосни буря омамаює І хмари налетять — Батиї, Ідуть слова — мовчання Каїни, І падають святі оції. І важкою ходою на кам'яний бал З дружиною йшов голубий Газдрубал***. --------------------- * Дієслово, витворене з імені Заратустри, пророка і творця релігії зороастризму в Ірані. ** Аналогічний витвір з прізвища бельгійського художника Ф.Ропса (1833—1898). *** Ім'я кількох карфагенських полководців.
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
