Віктор Кочетков

Що є прекрасніше від поля...

Що є прекрасніше від поля,
коли дозріє урожай,
а в далині, як випар солі,
туман упав на виднокрай?!
Така пора спокійно-гожа,
так хилиться важка пашня...
І брижить істина неложна
чоло задумливого дня.
Що є прекрасніше від гаю
з вогнем багрянцю на гіллі?..
Над ним ватаг свій ключ збирає
кричать гортанно журавлі.
Йде тиша попасом на луки,
дрімають мирні ясени.
Щем незбагненної розлуки
в душі зринає восени.
А що миліш од краєвиду,
де ниву обняла ріка?
А що рідніше від рокити
у товаристві лозняка,
від скрипу мірного ключини
давно розмоклого човна
й захоплених очей хлопчини,
що задививсь на світ з вікна?!

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі