|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Як з тобою вдвох лишаюсь, Ні про що я не питаю, В очі, в губки задивляюсь, Може, ті думки вчитаю, Що таяться в очках любки, Може, ті слова впіймаю, Що не змовили ще губки. Чи потреба є тлумачить, Що волію чути й бачить? Річ не дивна і не нова, Люба дівчино, два слова: «Мій коханий! Мій коханий!» Не знайду й на тому світі Образ інший, більш жаданий,— Хай лише отих два слова, В погляді твоїм одбиті, Видні всюди, знову й знову Бачить зір мій полум'яний. Хай мотив той ненастанний Я від раннього світанку Аж до присмерку вчуваю: «Мій коханий! Мій коханий!» Слухав би оцю співанку В варіаціях без краю. 1825
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
