Лев Озеров

Вірші

* * *


Це чернетка чи вже чистовик?
Знову ніч. Знову поряд словник.
Вже й доби не стача для труда —
Важко йде поетична руда.
Що, припали рядки до душі?
Перекресли
І знов напиши.
Перекреслюй усе до тих пір,
Поки є і снага, і папір.
Розженись — віддрукуй. А відтак
Вірш поправ на друкарських листках:
Був зачин — вже остання строфа,
А в кінцівки — найперші права.
Бути учнем, учителю, звик...
Знов чернеткою став чистовик!





* * *


Ластівка в тунель влетіла,
Пташка з прибережних скель.
Як легке носилось тіло —
Мороком лякав тунель.

Хоч виднілося прозірне
В потемках далеке тло,
Їй здавалось неймовірним
Те, що виходом було.

Б'ється, зранена, об стіни,
Б'ється ластівка моя,
Ніби в роздумах людина
Над розгадкою буття.

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі