Леонід Решетников

Молодим я був дурний...

Молодим я був дурний,
Думав, знаю справу тонко:
В будній день і вихідний
Прагнув мчати, як на гонках.

По дорозі до мети
Сповідав такі сюжети —
Як сусіда обійти...
В цьому ж — успіху секрети?!

І летів крізь роки я
Без угаву, як буває...
Мчав до овиду буття,
Ніби на змаганнях стайєр.

Вже здавалось — я один!
Що, сусіде, брак наснаги?
Та нема й нема вершин
Довгожданої звитяги.

Вже й постарів од потуг,
Хоч летіло моє тіло,—
Відставав од тіла дух!..
Суть у цьому, звісне діло.

Не таке вже я цабе:
Треба «тпру-у» сказать зуміти,
Треба обігнать себе,
Над собою возлетіти.

Треба скинути навіс,
Глянуть пильно з колісниці,
Що за нею — грім коліс
Чи повипадали шпиці?

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі