Сіґітас Ґяда (нар. 1943)

*  *  * [«Літало птаство високо — тепер…»]

Літало птаство високо — тепер
Літає низько, бо вгорі, високо,
Літак над ними крила розпростер,
А ген, куди не досягне вже й око,—
Хизуємось ракетами. Мене
Проймає жаль за землю цю простору.
Нехай співає птаство голосне
В лісах, сховавшись в листі від простору.
Ша землю, повну птаства і людей,
Нехай приносять хмари добрі вісті,
В блакиті сонце світиться, ніде й
Вітри не заворушаться зловісні!
Ракетами безмежжя досягнім
І осягнімо велич того розмаху,
О земле, земле-матінко, летім
І засвітімось факелами розуму!

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі