Всі мови
All languages
Українська бібліотека
Джерело
Гостьова книга
Guest book

Увага! Встановіть UNICOD-шрифти, будете бачити всі символи свіх алфавітів.
Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

«Заповіт» Тараса Шевченка
башкирською мовою

Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

Переклав Мухамедьяров Хай

Васыят


 Мин үлгәс, мине күмегеҙ
Тау башына: эсенә
Киң яландың, һәм һөйөклө
Украина еренә.

Унан киң баҫыуҙар, Днепр
Һәм текә яр күренһен,
Ташҡын йылғаларҙың нисек
Үкереүе ишетелһен.

Украинанан күк диңгеҙгә
Китһә ағыҙып алып
Дошман ҡанын. Бөтәһен дә —
Баҫыу, тауҙы ҡалдырып,
Шул ваҡытта осармын
Мин үҙенә алланың
Ялбарырға, ә уғаса
Мин белмәнем алланы.

Күмегеҙ ҙә күтәрелегеҙ,
Ватығыҙ бығауҙарҙы,
Дошмандың яуыз ҡаны менән
Бөркөгөҙ азатлыҡты.

Һәм мине бөйөк, ирекле
Яңы семьялы көндәрҙә,
Яман түгел, тын һүҙ менән
Онотмағыҙ хәтерләргә.


Переклад Мухамедьярова Хая. Вперше надруковано в газеті «Кыҙыл Башкортостан», 1939, 9 березня, та журналі «Пионер», 1939, № 3, с. 13. Подається за виданням: ШЕВЧЕНКО Т. Г. Шиғырҙар. Өфө, 1939, с. 5—6.

Хай Мухамедьяров Габдрафикович (1911— 1942) — башкирський радянський поет, журналіст і громадський діяч. Автор поетичних збірок «Зрілість», «Уфимські мотиви», поеми про В. І. Леніна «Початок великого життя» та інших творів. Загинув на Південному фронті в боях з німецько-фашистськими загарбниками.

«Заповіт» переклали також: Максуд Сюндюкле (в його збірці: Саткылар. Өфө, 1934, с. 111—112), Хурмат Біккулов (у газеті «Башкортостан пионеры», 1961, 8 березня, та газеті «Совет Башкортостаны», 1961, 10 березня), Рамі Гаріпов (у газеті «Совет Башкортостаны», 1964, 10 березня).



Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у гостьовій книзі


(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки



KMindex