All languages
Джерело
Guest book
|
Всі мови All languages |
Українська бібліотека Джерело |
Гостьова книга Guest book |
|
«Заповіт» Тараса Шевченка
|
|
|
Kad es miršu, rociet mani Stepē paugurainā, Kur man Ukraina vismīlā Veras plašā ainā. Lai es redzu plašos laukus, Dnepru un tās kraujas, Lai es varu klausīties, kā Bangas krācēs graujas. Kad no Ukrainas tās aizraus Zilā jūras miglā Ienaidnieka asinis ...tad, Cēlies gaitā žiglā, Traukšos atstāt kalnus, laukus, Pielūgt dievu īstu. Kamēr noticis tas nava, Dieva nepazīstu. Aprociet un sacelieties, Važas saraut ziniet, Ienaidnieka asins lāsēm Brīvi aprasiniet. Arī manim brālu saimē, Lielā, brīvā, jaunā, Veltiet kādu klusu vārdu, Nepieminiet launā. |
Переклад Валтса Давідса. Вперше надруковано в збірці творів Т. Г. Шевченка «Izlāse», Rīgā, 1951, с. 39.
Подається за виданням: ШЕВЧЕНКО Т. «Заповіт» мовами народів світу, 1964, с. 27—28.
Давідс Валтс (справжнє прізвище — Вецаукумс; 1890—1969) — латиський радянський письменник і перекладач. Крім «Заповіту», переклав рідною мовою «Чого мені тяжко, чого мені нудно», «Ой одна я, одна», «Нащо мені чорні брови», «Доля», «Сонце заходить, гори чорніють», «Минають дні, минають ночі», «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «За сонцем хмаронька пливе» та інші твори Т. Г. Шевченка.
«Заповіт» переклали також: Едуард Рудзітіс (у газеті «Rīgas Avīzes feletona pielikums», 1906, 17 (30) червня, с. 1), Єкабс Ліготню (в журналі «Jaunības Tekas», 1911, № 2, с. 97), К. Дзильлея (в журналі «Jaunaris Cīrulītis», 1929, № 6, с. 134), Валдіс Кіканс (у журналі «Liesma», 1964, № 3, с. 16). Валдіс Гревіньш (у газеті «Literatūra un Maksla», 1964, 7 березня), Кнут Скуєнієкс (у газеті «Literatūra un Maksla», 1984, 2 березня, с. 13).
Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у
гостьовій книзі
(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки
