|
Всі мови All languages |
Українська бібліотека Джерело |
Гостьова книга Guest book |
|
«Заповіт» Тараса Шевченка
|
|
|
Кода кулан, сэрей таркас Калмамизь се шкасто Монь вечкевикс Украинань Покш пакся куншкасо. Кадык тосто келей ёнкстнэ, Пандтнэ, ине лашмось Тень неявить, и маряви, Кода Днепрась лажны, Кода сон масторонть лангсто Ятонь веренть кандсы Иневедев... Вана сестэ, Ливтян, весень кадсынь И сонсензэ нишке пазонть Икелев пачкодян Тень кис озномо... А се шкас Меньгак паз а содан. Монь калмакшнозь, вийсэнк стякшнозь, Лангстонк тертнень керсинк И пургсинк эсь олякстоманть Вардонь кежей верьсэ. Сестэ од, покш семиясонк, Оляв пингенк шалтсо, Тынь моньгак илямизь стувто Лецтямс паро валсо. |
Переклад Івана Прончатова, зроблений для цього видання. Друкується вперше за автографом.
Прончатов Іван Миколайович (народився 1918 р.) — ерзя-мордовський радянський поет і (журналіст. Живе у м. Саранську, столиці Мордовської АРСР.
«Заповіт» переклали також: Нікул Еркай (у журналі «Сятко», 1939, № 4, с. 107), Кузьма Абрамов (у газеті «Эрзянь коммуна», 1939, 9 березня), Микола Нарваткін (у книзі: НАРВАТКИН Н. С. Родной литература. Средней школань 6-це классо тонавтнема книга. Саранск, 1948, с. 153—154), Анатолій Ескін (у журналі «Сурань толт», 1964, № 2, с. 63).
Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у
гостьовій книзі
(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки