Всі мови
All languages
Українська бібліотека
Джерело
Гостьова книга
Guest book

Увага! Встановіть UNICOD-шрифти, будете бачити всі символи свіх алфавітів.
Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

«Заповіт» Тараса Шевченка
осетинською мовою

Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

Переклав Нафі Джусойти

Фӕдзӕхст


 Ӕз куы амӕлон, уӕд-иу мӕ
Бавӕрут нӕ зӕххы,—
Мадау уарзон Украины,
Быдыры уӕрӕхы.

Хуымтӕ мӕм куыд зыной дардыл,
Днепыр та ӕд къардиу;
Уымӕн ингӕнмӕ куыд хъусон
Йе 'мбу ӕмӕ 'нкъард ниуд.

Ӕз куыд уынон,— Украинӕй
Денджызмӕ куыд ласдзӕн
Уый ызнаджы туг... Мӕрдтӕй дӕр
Уӕд мӕ сонт уд растдзӕн.

Атӕхдзӕн нӕ зӕххӕй арвмӕ
Кувынмӕ хуындзауӕй...
Гъе, уӕдмӕ та ӕз нӕ кӕнын
Зонгӕ дӕр хуыцауы.

Бавӕрут мӕ ӕмӕ растут,
Рӕхыстӕ ныссӕттут,
Не знагӕн йӕ хӕрам тугӕй
Уаз сӕрибар цӕхсут.

Ног, ыстыр бинонтӕй иумӕ
Рацӕрут хӕдбарӕй;
Хорзӕй-иу мӕн дӕр фӕразут
Уӕд уӕ зӕрдыл дарын.


Переклад Нафі Джусойти, зроблений для цього видання. Друкується вперше за автографом.

Джусойти Нафі Григорович (справжнє прізвище — Джусоєв; народився 1924 р.) — осетинський радянський поет, прозаїк, драматург і критик. З творів Т. Г. Шевченка, крім «Заповіту», переклав поему «Сон» («У всякого своя доля»), вступ до балади «Причинна» — «Реве та стогне Дніпр широкий», вірші «Садок вишневий коло хати», «І знов мені не привезла», «Мені однаково, чи буду». Автор статей про поета: «Серце зігріте добром» (1964), «Три монологи про любов до України» (розділ «Слово Тараса Шевченка») (1987) та перекладу пісні «Повій, вітре, на Вкраїну» на слова С. В. Руданського.

«Заповіт» переклали також: Нігер (Іван Васильович Джанаєв; у газеті «Рӕстдзинад», 1939, 9 березня, та журналі «Мах дуг», 1939, № 2-3, с. 75; у наступні роки ще кілька варіантів його перекладу Шевченкового твору друкувалися в різних осетинських виданнях), Давид Дарчієв (в осетинському виданні: ШЕВЧЕНКО Т. Вибрані вірші і поеми. Сталінір, 1939, с. 17—18), Гафез (Федір Захарович Гаглойти; в журналі «Фидиуӕг», 1961, № 3, с. 7), Георгій Кайтуков (у газеті «Рӕстдзинад», 1961, 10 березня, та журналі «Мах дуг», 1961, № 3, с. 1), Ілля Плієв (у збірці: ШЕВЧЕНКО Т. «Заповіт» мовами народів світу, 1964, с. 73—74).



Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у гостьовій книзі


(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки



KMindex