Всі мови
All languages
Українська бібліотека
Джерело
Гостьова книга
Guest book

Увага! Встановіть UNICOD-шрифти, будете бачити всі символи свіх алфавітів.
Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

«Заповіт» Тараса Шевченка
російською мовою

Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

Переклав Олександр Твардовський

Завещание


 Как умру, похороните
На Украйне милой,
Посреди широкой степи
Выройте могилу,
Чтоб лежать мне на кургане,
Над рекой могучей,
Чтобы слышать, как бушует
Старый Днепр под кручей.
И когда с полей Украйны
Кровь врагов постылых
Понесет он... вот тогда я
Встану из могилы —
Подымусь я и достигну
Божьего порога,
Помолюся... А покуда
Я не знаю бога.
Схороните и вставайте,
Цепи разорвите,
Злою вражескою кровью
Волю окропите.
И меня в семье великой,
В семье вольной, новой,
Не забудьте — помяните
Добрым тихим словом.


Переклад Олександра Твардовського. Вперше надруковано в газеті «Красный флот», 1939, 6 березня, та журналі «Молодая гвардия», 1939, № 1, с. 115. Згодом автор поліпшив свій переклад.

Подається за виданням: ТВАРДОВСКИЙ А. Т. Собр. соч. В 6-ти томах. М., 1976, т. 1, с. 345.

Твардовський Олександр Трифонович (1910—1971) — російський радянський поет. Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1946, 1947, 1971) і Ленінської премії (1961). Виявляв глибокий інтерес до України, її літератури та фольклору. З творів Т. Г. Шевченка, крім «Заповіту», переклав поеми «Гайдамаки», «Сова», баладу «Тополя», вірш «Тече вода в синє море» та ін. У статті «Поэзия Михаила Исаковского» (1967) проаналізував російські переклади поезій Т. Г. Шевченка.

До «Заповіту» з метою перекладу зверталося чимало російських поетів. Однак більшість дожовтневих інтерпретацій цього твору, за винятком перекладів М. Л. Михайлова та А. П. Колтоновського, з цензурних причин були скорочені й подавали тільки перші дві строфи. Перший переклад «Заповіту» російською мовою зробив у 1862 р. Михайло Михайлов (надруковано лише після Великої Жовтневої соціалістичної революції у виданні: МИХАЙЛОВ М. Л. Полн. собр. стихотворений. М.— Л., 1934, с. 526). Наступні переклади здійснили: невідомий автор (у журналі «Воскресный досуг», 1863, № 12, с. 190), Микола Гербель (у книжці: «Кобзарь» Тараса Шевченко в переводах русских поэтов. Под ред. Н. Гербеля. СПб., 1869, с. 308), Микола Мизко (у воронезькій газеті «Дон», 1870, № 3, 10 січня), Микола Чмирьов (у книжці: «Кобзарь» Т. Г. Шевченко в переводе Н. А. Чмырева. М., 1874, с. 163), Микола Пушкарьов (у журналі «Московское обозрение», 1877, № 12-13, с. 248), Б-в (у журналі «Луч», 1881, № 34, с. 6), Іван Бєлоусов (у часописі «Журнал для всех», 1898, № 3, с. 293—294), Іван Бунін (у часописі «Журнал для всех», 1900, № 12, стп. 1411—1412), Павло Грабовський (у газеті «Сибирский листок» (Тобольск), 1901, № 43, 3 червня), Сергій Дрімцов (псевдонім — Дрімченко; в журналі «Товарищ», 1901, № 14, с. 219), Валерій Брюсов (переклад зроблено 1903 р., надруковано в журналі «Радянське літературознавство», 1959, № 3, с. 121). Андрій Колтоновський (у журналі «Современный мир», 1911, № 2, с. 261; другий, значно ближчий до оригіналу переклад «Заповіту» А. П. Колтоновський зробив 1933 р. й опублікував у виданні: ШЕВЧЕНКО Т. Г. Кобзарь. Избранные стихотворения. Пер. А. П. Колтоновского. Л.— М., 1933, с. 66). Петро Охріменко (1919 р., вперше надруковано у «Збірнику праць двадцять шостої наукової шевченківської конференції», К, 1985, с. 124), Федір Сологуб (у виданні: ШЕВЧЕНКО Т. Г. Кобзарь. Избранные стихотворения в переводе Ф. Сологуба. [Л.], 1934, с. 232), Василь Насєдкін (у журналі «Колхозник», 1937, № 1, с. 77), Олександр Безименський (у журналі «Молодая гвардия», 1939, № 1, с. 112), Віра Клюєва (у журналі «Молодая гвардия», 1939, № 1, с. 113), Володимир Россельс (у журналі «Молодая гвардия», 1939, № 1, с. 114), Микола Тихонов (у журналах «Молодая гвардия», 1939, № 1, с. 116, и «Дружба народов», 1939, кн. 1, с. 11—12, у газетах «Комсомольская правда», 1939, 17 лютого, № 39, та «Известия», 1939, 6 березня, № 53, у журналі «30 дней», 1939, № 3, с. 70), Яків Хелемський (у газеті «Пионер Донбасса», 1939, 8 березня), Олена Ривіна (у журналі «Костер», 1939, № 3, с. 39), Тетяна Щепкіна-Куперник (у журналі «Звезда», 1939, № 3, с. 9), Б. Коковкін (у журналі «Краснофлотец», 1939, № 4, с. 8), Ашот Гарнакер'ян (у виданні: ШЕВЧЕНКО Т. Г. Кобзарь. Избранные стихотворения. Ростов-на-Дону, 1939, с. 100—101), Никандр Алексєєв (у книжці: ШЕВЧЕНКО Т. Г. Стихи. Новосибирск, 1939, с. 63—64), Микола Ушаков (у журналі «Радуга», 1963, № 3, с. 94), Сергій Подєлков (у газеті «Литературная Россия», 1964, 6 березня), Володимир Полетаєв (у журналі «Радуга», 1971, № 11, с. 95), Лев Озеров (у журналі «Радянське літературознавство», 1976, № 4, с. 77), Яків Строчков (у «Збірнику праць двадцять першої та двадцять другої наукових шевченківських конференцій». К., 1976, с. 213), Еміль Январьов (недрукований; автограф зберігається в Державному музеї Т. Г. Шевченка в Києві, прочитано в м. Миколаєві на відкритті пам'ятника поетові 5 жовтня 1985 р.), Євген Крацевич (недрукований; текст перекладу зберігається в Державному музеї Т. Г. Шевченка в Києві).



Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у гостьовій книзі


(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки



KMindex